Як розважались у середньовічних шинках?

За переписами 1552 року, наприклад, лише у Луцьку було 68 корчмарів: тих, що тримали шинок – 26; корчмарів-орендаторів – 18; ті, що закуповували і продавали вино та пиво - 24. У іншому місті - Володимир в XVI столітті було близько тридцяти корчмів. Популярність таких закладів характеризує вільний час селян і міщан, адже лише при попиті – зростає кількість. Можливо, саме тому серед скарг міщан на відсутність сторожа у м.Володимира зустрічаємо, що: “Над то деи люди розные… пьяницы и иные збиточные в месте без службы мешкают”.. Вечір чоловіки могли проводити у корчмі, але не в святковий день, бо, як відомо, тоді відвідувати корчми було гріхом.

Інколи, у корчмах відбувалися різноманітні дійства і обговорення: “Мещань по корчмам седечи сам один судить, а статут учит, ижь войт мает судит на местцу звыкломь…”, що дозволяло людині відразу під час суду знайти свідків.

Спілкування з іншими жителями міст та сіл було важливою частиною соціального співіснування у середньовічному суспільстві та формування думки про себе та ставлення до оточуючих. Таким місцем для спілкування були шинки, де не лише вживали вино, пиво чи мед, але й дізнавалися про основні події дня, проводилися судові справи. У шинках грали музики на дуді (схожа на волинку), скрипці тощо. Звісно, музика могла супроводжуватися танцями.

Більше інформації про шинки можна знайти за посиланням:

Прыжов И. История кабаковь в России в связи с историей русского народа. / И. Прыжов. – Санкт- Петербург – Москва: Издание книгопродавца-ти- пографа М.О. Вольфа, 1868.

https://bit.ly/37RtmZu