#Подорожні нотатки: село Невицьке

Як правило, із виразом "українські замки" у нас асоціюються Кам'янець-Подільська фортеця, Луцька чи Хотинська фортеця, Замок-Паланок або Підгорецький замок й т.д. Аж ніяк не руїни замку у селі Невицьке, що знаходяться за менш ніж годину їзди від міста Ужгород на Закарпатті України. Саме тому сьогодні ми радимо оглянути місце, що варте уваги історика!

Дістатися до с.Невицьке не буде складно - наявна достатня кількість рейсових автобусів, що зупиняються біля села, а до самого замку можна дійти пішки, дихаючи свіжим повітрям. У населеному пункті розміщені вказівники, тому розібратися буде значно простіше. До речі, на фото ще відсутня інформація про алею тюльпанів, яка вже облаштована місцевою владою. Про це ви детальніше можете прочитати на сторінці Невицької сільської ради у Facebook.

На вказівнику зазначена греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці, що була побудована у 1777 році. Згідно свідчень місцевих, до цього у селі була церква дерев'яна. До речі, іконостас у ній завершив дяк Іван Югасевич - відомий переписувач книг. Ромалював церкву парох Михайло Дутка. А освятили храм аж у 1931 році на свято Покрови. У вежі храму зберігаються два малих дзвони: один - 1756 року, та другий - відлитий у 1806 році у місті Пряшев Лехерером та Паулем Шміцом. Наявні декілька дерев'яних підсвічників XIX століття. Дорогою до замку варто зазирнути!

Річку Уж ви зустрінете на підйомі до замку. Назва походить від різких вигинів, що нагадують рух змії вуж, яка водиться у цьому краї. Проте у лінгвістів є й інші думки щодо походження назви, ми окреслили лише одну з найпростіших. Особливість річки у тому, що вона перетинає не лише територію України, а й Словаччини і у далекому минулому мала декілька рукавів, на яких місцеві ще у XIV столітті будували млини. Побачити ви її можете і у місті Ужгород.

Замок Невицький знаходиться на вершині, тому прогулянка по лісу також включена у маршрут! До речі, це не просто гора - це згаслий вулкан.

Невицький замок оповитий легендами. Наведемо декілька:

І легенда. Пов'язують із турецькою чаклункою, яку називали Погана Діва. За іншою версією, із представницею роду Другетів. Вона була жорстока й змушувала селян піднімати важкі камні аж на гору аби збудувати цю твердиню. Щоб додатково познущатися над місцевими, наказувала їм також змішувати вапно для будівництва з яйцями і молоком, провокуючи серед населення голод. Ба більше, змішували вапно навіть із материнським молоком. Проте місцевий робітник Іванко вигадав, як побороти царівну. Прив'язавши до худоби дзвіночки та маленькі вогники між рогами, направив стадо прямо на замок. Погана Діва так сполохнулася, що утекла з замку й дорогою була страчена Іванком і спалена.

ІІ легенда. Замок повинен був захищати "дівчат" - "невіст" і лише з часом найменування трансформувалося у Невицьке. Легенда подібна до історії з Іванком, проте тут дійовою особою виступає пан Другет, що жив у XIV столітті. Погана Діва була його наступницею, але, дізнавшись про злочини родички, магнат вимагав від неї представлення перед судом. Замок був так добре укріплений, що лише хитрістю, наведеною вище, вдалося дістатися Діви.

ІІІ легенда. Власник замку Упор завоювував серце нареченої мукачівського герцога Горо і у знак вибачення пообіцяв, що якщо родиться донька, то буде вона жінкою ображеного. І справді, народилася донька - красива й норовлива. Дізнавшись у 17 років, який у неї буде чоловік, кинулася із вежі Невицького замку. У слід їй блискавка вдарила у цю вежу та зруйнувала частину споруди.

Замок згадується у джерелах із XIV століття. Проте серед істориків побутує думка й про існування дерев'яного замку ще у XII столітті, адже згідно згадок у XIII столітті ним володів угорський король Ласло IV. А надалі - його родич Обо Омодей. Лише після 1317 року у боротьбі проти угорського короля Карла І Анжуйського рід втратив свої володіння. Така ж доля спіткала наступного власника Петуні.

У середині того ж століття представники роду Другетів перебудовують замок на кам'яний та, ймовірно, у дворі розташовують колодязь для дощової води. Власниками цього замку вони залишалися близько трьохсот років. У замку було чотири башти та житлові приміщення. Не виключено, що молоко справді додавали у вапно, адже це забезпечувало міць споруди. З іншого боку, таке будівництво було дорогим. Згідно археологічних даних, сучасного вигляду замок набув у XV столітті, що було зумовлено різними військовими потребами. Це підтверджується також знахідками кам'яних гарматних ядер.

На туристичних сайтах зазначено, що творіння французького письменника Жуля Верна "Замок у Карпатах", видане 1889 року, було створене якраз під впливом вражень від Невицького замку. Проте чи правда це чи ні - достеменно невідомо.

Замок зруйнували у XVІІ столітті. Зробив це князь Д‘єрд Ракоці ІІ. Замок так і залишився пусткою із химерною історією. Свого часу чехи намагалися його відновити. На жаль, у 2012 році впало одне із покриттів вежі. Проте дах головної вежі все ще тримається із 1920-х років. Зараз же місцеві проводять там різні весільні обряди. У 2019 році було оголошено про реставрацію пам'ятки, на яку виділили більше 11 млн. гривень. Обіцяли завершити роботу у 2020 році, тому це прекрасна нагода відвідати таємничий замок. До того ж, із вершини відкривається надзвичайний краєвид!

Дізнатися більше про історію замку можна на офіційному сайті Історико-культурного музею-заповідника: https://nevitsky.com.ua/

Підготувала фото та текст до публікації: М.Тарасюк