Колишній арештант і колишній жандарм

Рівно 160 років тому, а саме на 9 травня 1860 р., "батько українського роману" Пантелеймон Куліш здійснив свою мандрівку до України з Петербургу.

Особливо радо Куліша прийняли в Полтаві. Місцева громада гостинно зустріла письменника та накрила величезний стіл. Аби побачити Куліша свою долю в цю спільну трапезу вклали генерали, шевці, кравці, місцева інтелігенція, поміщики та навіть селяни! Крім того, були навіть й іноземці - декілька чехів, росіян, євреїв та двоє сербів. Заразом невеличка зала приймала в собі близько 200 душ.

Лунав тост за тостом у честь то Куліша, то Шевченка. Їх обох уже тоді величали, як очільників українського національного руху та поводирів "слов'янської духовности".

Уже пролунало з десяток тостів, аж ось один незнайомий чоловік у кінці столу попросив дати слова і йому, хоч до нього черга ще була далека. Він привітав Куліша, немов старого товариша, але сам Пантелеймон Олександрович сидів хмурячись, намагаючись пригадати цього незнаного знайомця.

Зрештою, чоловік відкрився і промовив тримаючи бокал у своїх руках: "Із уст вислуженого жандаря прийміть, люде добрі, щире бажання, щоб ширилася, зміцнялася і пишалася по нашій рідній Україні та ідея українська, за яку я відвозив Куліша на заслання в Тулу”.

Як виявилося, відставний жандарм, котрий зміг протиснутися на це святкування, був тим, хто не лише супроводжував Куліша, а й був його сторожем у ІІІ відділі.

"Трудно уявити собі той ентузіазм і захват, яким перейнялася уся громада, і та, що була за столом, і та, що стояла навкруги залу під вікнами...", - пише про це Олександр Кониський, завдяки котрому ми й знаємо про цю вельми цікаву зустріч.

Після обіду Куліш розговорився зі своїм колишнім сторожом. Як виявилося, після вислуги той став кримським поміщиком та вельми запрошував Пантелеймона Олександровича до себе в Євпаторію. Сам же Куліш про цю зустріч згадував, що при його від'їзді жандарм "провожал меня (тобто Куліша - авт.), в числе других, за 10 вёрст от Полтавы с шампанским, из сочувствия к тем идеям, за которые Дубельт устроил мне прогулку из Варшавы в Петербург".

Більше про цікаві сторінки біографії життя української інтелігенції доби національного відродження Ви можете дізнатися на лекціях Надтоки Олександра Михайловича в межах курсу "Український національний рух у ХІХ ст."

Підготував текст до публікації: А.Столяров