Де сьогодні знаходиться церква, що пережила монгольську навалу 1240 року?
- Давник
- 29 лист. 2019 р.
- Читати 1 хв

Троїцька надбрамна церква – єдиний Лаврський храм, який залишився неушкодженим з часів Давньої Русі. В це важко повірити, з огляду на лихоліття української історії і Києва зокрема. Збудована церква була протягом 1106-1108 років над головним входом до монастиря (тому й «надбрамна») на кошти князя-ченця Миколи Святоші - Чернігівського князя Святослава (Святослава-Панкратія), сина чернігівського князя Давида Святославич. Церкву не зруйнував землетрус, який був у Києві в 1230, чудом вціліла вона і після Батиєвої навали 1240.
Наприкінці XVII сторіччя і протягом XVIII церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Однак окремі елементи руського часу «проглядаються» в певних місцях на фасаді. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола і значно змінилося внутрішнє оздоблення, що перетворило розписи стін на традиційний зразок бароко.
Живопис Троїцької надбрамної церкви заслуговує на окрему увагу, адже є найціннішою пам'яткою українського монументального мистецтва 20-30-х рр. ХVІІІ ст.. Розпис церкви являє собою своєрідний богословський трактат в кольорах, в якому православне догматичне вчення про Церкву викладене художньою мовою доби бароко, з притаманними їй поетичними й естетичними прийомами. Іконографічна програма розпису з її ретельно розробленою богословською концепцією була створена спільно лаврськими малярами, іконописцями й богословами.
Розпис є чи не єдиним комплексно збереженим на сьогодні витвором представників лаврської малярської школи, що робить його ще унікальнішим.
Кожен елемент розпису містить символічне навантаження і захоплює майстерністю виконання.
Більше інформації читайте у книзі кандидатки мистецтвознавства, начальниці науково-дослідного відділу мистецької спадщини НКПІКЗ Кондратюк Аліни Юріївни
Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври [Текст] : каталог / авт.-упоряд. А. Кондратюк ; відп. ред. В. Колпакова ; Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. - К. : КВІЦ, 2005. - 251 с.



コメント