Сьогодні побачити жінку в університеті в статусі студентки чи викладачки є звичайною справою, яка не викликає особливого здивування, проте так було не завжди. Фактично ХІХ ст. асоціюється в нас із зародженням феміністичного руху, який охопив більшість країн Європи (зокрема й Російську імперію) та США. Дійсно, жінкам було надано право на отримання освіти, проте завдання жіночих навчальних закладів у Російській імперії значно відрізнялися від мети надання освіти чоловікам.
Жіноча освіта була важливим елементом політики Російської імперії протягом ХІХ – початку ХХ ст., а створені школи для дівчат відігравали важливу роль у їх вихованні і забезпечували відповідний рівень знань для подальшого життєвого шляху. Усі навчальні заклади для дівчат створювалися лише з однією метою – виховати хороших дружин для чоловіків, турботливих матусь для дітей та гарних господарок, які плекатимуть «святу православну віру». Крім того, Марія Федорівна (дружина Павла І, мати Олександра І й Миколи І. 1796 року була назначена керівницею товариства виховання шляхетних дівчат. До кінця своїх днів імператриця продовжувала опікуватися освітою в державі, особливо освітою жінок) сповідувала політику «становості» у жіночій освіті, оскільки вважала, що бідні дівчата згубно впливатимуть на доньок дворян. Таким чином, жіноча освіта була суто «професійно жіночою», яка перш за все передбачала виховання нащадків – майбутніх підданих царя.
Імператриця Марія Федорівна,
покровителька благодійних і жіночих навчальних закладів у Російській імперії
Усвідомлюючи наслідки політики «становості» в країні, багато хто з освічених людей розумів, що вона не піде на користь державі, оскільки не всі громадяни матимуть доступ до освіти. Тож, на початку ХІХ століття по всій країні починають створювати, не лише Інститути шляхетних дівчат (у них як правило вчилися дівчата з дворянських родин, або доньки представників інтелігенції), але й навчальні заклади для дівчат з бідних станів суспільства. Цікаво те, що засновували подібні заклади за сприяння самих же вихідців з вищих верств тогочасного суспільства, у чому їм допомагали представники інтелігенції (викладачі університетів та чоловічих гімназій). Одним із таких закладів було Київське училище бідних дівчат графині Левашової, відкрите в 1834 році в Києві, за підтримки Товариства допомоги бідним, керівницею стала графиня Левашова.
Євдокія Левашова,
керівниця та засновниця Київського училища бідних дівчат, головуюча Ради Київського товариства для допомоги бідним
Розглядаючи навчальний план училища, можемо сказати, що всі навчальні предмети, які тоді викладалися, були покликані виховати хороших домогосподарок: Закон Божий, навчання читати та писати російською мовою, вивчення перших чотирьох і потрійних правил арифметики, чистописання та малювання, російська граматика, всесвітня історія, географія, рукоділля, детальні поняття про порядок та всі види домашнього господарства, загальні поняття про куховарське мистецтво, поняття догляду за дітьми та їх фізичне виховання. З такого переліку бачимо, що з дівчат виховували конкретно майбутніх дружин, до того ж, такі предмети, як граматика, історія, географія мали скорочений курс викладання, тобто на них зверталася менша увага, ніж скажімо на ті предмети, які були покликані виховати майбутніх матусь.
Отже, навчальний план тодішніх училищ для дівчат був покликаний виховати справжніх матерів та дружин. Але, зважаючи на різне положення в суспільстві, потреби дівчат з різних прошарків суспільства теж відрізнялися: дворянки тренували свою шляхетність через вивчення мов, займаючись різними видами мистецтва – це їм потрібно було для того, аби вони могли підтримати розмову зі своїм майбутнім чоловіком, щоб йому не було сумно. Натомість, дівчатка з бідних родин, у майбутньому повинні були стати доглядальницями, або вчительками для дітей тих же шляхтянок, тому відповідно повинні знати всі тонкощі виховання діток та мати елементарні загальні знання з навчальних предметів. Крім того, в Уставі Київського училища бідних дівчат графині Левашової зазначалося, що керуючись ціллю відкриття навчального закладу (підготовка учениць стати домогосподарками), дівчата повинні допомагати на кухні та в інших господарських справах навчального закладу.
Підготувала матеріал: Катерина Зуденкова